ВПЛИВ АКЦЕНТУАЦІЙ НА ПРОЯВИ ЗЛОЧИННОЇ ПОВЕДІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9156.107.3.209-216Ключові слова:
злочин, злочинна поведінка, злочинна поведінка, що відхиляється, злочинець, девіантна поведінка, акцентуації характеру (гіпертимна, педантична, епілептоїдна, істероїдна та ін.), психопатіїАнотація
Стаття присвячена аналізу впливу акцентуацій характеру на злочинну поведінку особистості. Обґрунтовано, що акцентуації мають істотний вплив на формування моделі поведінки індивіда. Водночас із позитивним потенціалом вони мають і негативний потенціал. Звертається увага на відмінності в поведінкових проявах злочинців і злочинній поведінці; злочинній поведінці та злочинній поведінці, що відхиляється. Виокремлено ключові погляди й наукові позиції щодо категорій «злочинна поведінка» та «поведінка злочинця». Зосереджено увагу на міждисциплінарному характері проблеми. Висвітлено теоретичні підходи до феномена акцентуацій та їх впливу на поведінку злочинця, при цьому увага зосереджується на акцентуаціях як крайніх варіантах норми, дисгармонійності розвитку та гіпертрофованому прояві їх окремих властивостей. Акцентуації визнано детермінантами протиправної поведінки, які мають значний вплив на модель поведінки та позитивний чи негативний потенціал як щодо соціальної адаптації загалом, так і в розрізі окремих поведінкових актів, що особливо актуально в контексті вивчення злочинної поведінки. Актуалізовано вплив окремих акцентуацій на кримінальні прояви в поведінці. Відзначено, що найчастіше у злочинців виявляється гіпертимна акцентуація, яка може провокувати злочини під впливом вживання алкоголю. Епілептоїдна акцентуація впливає на прояви садизму, зґвалтування, вбивства. Представники педантичної акцентуації схильні демонструвати злочинну поведінку через застрягання та постійну готовність оборонятись. Окреслено найбільший вплив акцентуацій на злочинну поведінку шляхом провокування збудження, що проявляється некерованістю та жорстокістю. Виявлено акцентуації, які значно рідше проявляються у злочинців, а саме – демонстративна та застрягаюча. Обґрунтовано подальші напрями наукового пошуку.
Посилання
Філоненко В. М. Особливості вираженості акцентуацій характеру злочинців-рецидивістів. Вісник Національного університету оборони України. 2012. Вип. 1. С. 273–278.
Психологічні особливості професійно зумовлених акцентуацій рятувальників : монографія / Е. І. Михлюк, Л. А. Перелигіна, Н. Є. Афанасьєва. Харків : Видавництво «Точка», 2018. 184 с.
Мірошниченко О., Гуцуляк О. Роль акцентуації характеру в адаптації особистості до екстремальних умов життєдіяльності. Psychology – Medicine – Education. Science and Education. 2020. Issue 3. Р. 26–32.
Лич О. М., Кузнєцова А. В. Зв’язок акцентуацій характеру зі схильністю до антисоціальної поведінки підлітків. Індивідуальність у психологічних вимірах спільнот та професій в умовах мережевого суспільства: монографія колективна. Київ : АльфаПІК, 2019. С. 223–226.
Головко Н. І. Соціальна профілактика правопорушень : навч. посіб. Київ : ДП «Видавничий дім «Персонал», 2017. 174 с.
Бандурка О. М., Литвинов О. М., Злочинна поведінка: норма, аномалія, чи патологія? Вісник Кримінологічної асоціації України. 2013. № 5. С. 6–12.
Кузьменко В. В., Диса О. В., Шинкаренко І. О. Психологія девіантної поведінки : навч. посіб. Дніпро : Видавець : Біла К. О., 2019. 68 с.
Новікова К. М. Акцентуації характеру злочинців з насильницькою спрямованістю. Юридична психологія. 2015. № 1. С. 198–206.
Бабенко О. О. Характерологічні особливості особи слідчого та їх вплив на сприймання навчального матеріалу. Особистість, суспільство, закон. Харків, 2019. С. 221–224.
Орос В. М. Психологічні особливості гіперактивності акцентуйованих підлітків в умовах соціальної депривації : автореф. дис. ... канд психол. Наук : 19.00.07. Київ, 2015. 22 с.
Храмцов О. М. Особистість злочинця, який вчиняє злочини, пов’язані з насильством (кримінологічний аспект). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія «ПРАВО». 2017. Вип. 23. С. 133–136.
Ігнатов О. М. Акцентуації особистості як фактор детермінації протиправної поведінки. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція, 2013. № 6–3. Т. 2. С. 76–79.