РОЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОФІЛАКТИЦІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9156.110.2.143-150Ключові слова:
професійне вигорання, викладач вищої освіти, педагогічна майстерність, психоемоційне здоров’я, саморегуляція, профілактика стресу, арттерапія, психотренінг, професійне довголіттяАнотація
У статті досліджується проблема професійного вигорання викладачів закладів вищої освіти як одного з найпоширеніших психоемоційних ризиків педагогічної діяльності в сучасному освітньому середовищі. Зазначено, що в умовах постійного реформування освітньої системи, зростання професійних вимог і психологічного навантаження, хронічна втома, емоційне виснаження, втрата мотивації та цинізм стають типовими ознаками синдрому професійного вигорання. Проаналізовано трикомпонентну модель цього явища (емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція особистих досягнень) на основі концепцій К. Маслач, С. Джексона та В. Бойка. Особлива увага приділяється визначенню ролі педагогічної майстерності у запобіганні емоційному вигоранню. Педагогічна майстерність розглядається не лише як сукупність фахових знань, умінь і навичок, а і як система особистісних ресурсів викладача, що забезпечує ефективну саморегуляцію, емоційну стійкість, здатність до рефлексії, адаптивність та професійну гнучкість. Зазначено, що сформованість навичок самоусвідомлення, планування, управління психоемоційними станами і підтримання здорових професійних меж є фундаментом для профілактики вигорання.У публікації подано огляд сучасних підходів до збереження професійного здоров’я викладача, серед яких: психотренінги, арттерапевтичні практики (ізотерапія, символдрама, казкотерапія), техніки м’язової релаксації, аутогенне тренування, сенсорна репродукція образів, методи когнітивного переформатування та підвищення самооцінки. Обґрунтовано важливість впровадження комплексних програм психопрофілактики в системі післядипломної освіти та внутрішнього професійного розвитку. Окремо акцентується увага на необхідності індивідуального підходу до профілактичної роботи, включно з виявленням ранніх симптомів стресу та кризових станів.Стаття має прикладне значення для керівників освітніх закладів, практичних психологів, викладачів-початківців і всіх, хто зацікавлений у формуванні стійкої професійної ідентичності та забезпеченні психічного благополуччя в освітньому середовищі.
Завантаження
Посилання
1. Бутиріна М., Новолаєв А. Шляхи попередження «професійного вигорання» педагогів. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2016. Т. 15. С. 265–271.
2. Прокопенко І. А. Професійне вигорання педагогів як психологопедагогічна проблема. Наукові записки кафедри педагогіки. 2019. № 1 (45). С. 59–64.
3. Короткова Ю. М. Основи педагогічної майстерності й творчості викладача закладу вищої освіти : навчальний посібник / Ю. М. Короткова, О. О. Новікова, Г. В. Мухіна ; за заг. ред. С. С. Вітвіцького. Одеса : Олді+, 2023. 162 с.
4. Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах : навч.-метод. посіб. / заг. ред. В. М. Чернобровкін, В. Г. Панок. Київ : Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017. 208 с.
5. Олійник І. В. Причини виникнення та профілактика синдрому професійного вигорання у педагогів. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Педагогіка і психологія. 2017. № 1. С. 118–125.
6. Тавровецька Н. Взаємозв’язок професійного вигорання педагогів з особливостями ціннісно-смислової сфери і життєвої позиції. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць. 2020. № 49. С. 296–321.
7. Мирончук Н. М. Професійне вигорання викладача вищої школи: чинники, ознаки, способи протидії. Теоретичні і методичні засади розвитку і самовдосконалення особистості педагога-новатора в контексті модернізації нової української школи : зб. наук.-метод. праць / за ред. О. А. Дубасенюк. Житомир : Вид-во Євенок О. О., 2017. С. 62–67.