ДАВАННЯ ПОКАЗАНЬ ОСОБОЮ, ВІДНОСНО ЯКОЇ ВЕДЕТЬСЯ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ З ОГЛЯДУ НА ПРЕЦЕДЕНТНУ ПРАКТИКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.164-173

Ключові слова:

психічний розлад, провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, показання, джерело доказів, право на захист, рішення Європейського суду з прав людини.

Анотація

У статті констатовано, що одним із прикладів необґрунтованого обмеження права на захист осіб, відносно яких ведеться провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, є те, що, згідно з чинним КПК України, їм не забезпечується право давати показання (за винятком обмежено осудних). Указано, що такий підхід вітчизняного законодавця суперечить відповідним положенням Загальної декларації прав людини та Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Захист осіб з психічними захворюваннями та покращення психіатричної допомоги», щодо яких особи із психічними розладами також мають право на визнання їх правосуб’єктності і вони вправі не лише бути присутніми й брати участь у судовому засіданні, але й бути вислуханими особисто за будь-якого розгляду. Зазначено, що відповідна правова регламентація не узгоджується також із низкою рішень Європейського суду з прав людини. Стверджено, що не будь-який психічний розлад позбавляє можливості сприймати та відтворювати факти й події. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при певному стані психіки може зберігати можливість формальної оцінки подій та їх розуміння навіть за відсутності здатності керувати своїм діянням. Обґрунтовано твердження про можливість використання показань цих учасників процесу, які цілком узгоджуються з положеннями КПК України про умови проведення слідчих дій за їхньою обов’язковою участю в ході судового засідання. Констатовано, що показання цього учасника, а також особи, відносно якої ведеться провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру та яка не є підозрюваним /обвинуваченим, повинні розглядатися як джерело доказів. Відтак зроблено висновок про необхідність законодавчого коригування та доповнення положення ч. 1 ст. 95 КПК України.

Посилання

Загальна декларація прав людини: Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року. [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_015#Text. (дата звернення: 10.01.2023)

Захист осіб з психічними захворюваннями та покращення психіатричної допомоги: Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №46/119 від 18.02. 1992 р. [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_905#Text. (дата звернення: 10.01.2023) 3.Сенченко Н. М. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ, 2013. 224 с.

Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Відп. ред. С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. Харків : Одіссей, 2013. 1104 с.

Навроцька В. В. Особливі порядки кримінального провадження: монографія. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. 169 с.

Тетерятник Г. К., Шумило М. Є. Охорона прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру на стадії досудового розслідування. Донецьк : ДЮІ МВС, 2012.

Ткач А. В. Процесуальна діяльність прокурора у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2021. 264 с.

Татьянина Л. Г. Рассмотрение уголовного дела в суде в отношении лиц, имеющих психические недостатки: монография. Ижевск : Детектив-информ, 2003. 171 с.

Буфетова М. Ш. Производство о применении принудительных мер медицинского характера: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Байкальский государственный университет экономики и права. Иркутск, 2004. 194 с.

Хальдаров А. А. Особенности судебного следствия по делам лиц, в отношении которых ведется производство о применении принудительных мер медицинского характера. Общество и право. 2012. № 4. С. 208-212.

Усюкина М. В., Харитоненкова Е. Ю. Ограниченная уголовно-процессуальная дееспособность у обвиняемых, страдающих эпилепсией. Социальная и клиническая психиатрия. 2015. № 4. С. 38-44.

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з правлюдини: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV. [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text. (дата звернення: 10.01.2023)

D.R. проти Литви: Рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2018 року. [Електронний ресурс] URL : https://www.echr.com.ua/yespl-postaviv-pitannya-pro-stupin-uchasti-u-procesi-psixichno-xvoro%D1%97-lyudini/uchast-hvoroi-u-protsesi. (дата звернення: 10.01.2023)

І.Н. проти України: Рішення Європейського суду з прав людини від 23.06. 2016 р. [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d63# Text. (дата звернення: 10.01.2023)

Ухвала Біловодського районного суду Луганської області від 08.04. 2019 р. (справа № 408/437/19 -к). [Електронний ресурс] URL : https://reyestr. court.gov.ua/ Review/809 92690. (дата звернення: 10.01.2023)

Ленский А. В., Якимович Ю. К. Производство по применению принудительных мер медицинского характера. Москва : Юристъ, 1999. 48 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-06