ОБ’ЄКТ ЗЛОВЖИВАННЯ ВПЛИВОМ (СТАТТЯ 369-2 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33766/2786-9156.104.70-86

Ключові слова:

корупційне кримінальне правопорушення, об’єкт кримінального правопорушення, зловживання впливом, предмет, потерпілий, неправомірна вигода, службова особа, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Анотація

Статтю присвячено дослідженню змісту ознак об’єкта складу злочину, передбаченого ст. 369-2 КК України. Зроблено наголос на тому, що ефективна реалізація конституційних приписів про необхідність функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування в законний спосіб набуває вагомого значення в контексті протидії корупційним практикам в Україні, зокрема таким небезпечним проявам «фонової» корупції, як зловживання впливом. У теоретичному аспекті розкрито місце та функціональний статус об’єкта в системі ознак складу кримінального правопорушення, а також висвітлено плюралізм наукових підходів до розуміння поняття об’єкта. Критично охарактеризовано закріплене в проєкті КК визначення об’єкта кримінального правопорушення як соціальної цінності, якій спричинюється шкода. З одного боку, позитивним моментом визнано пропоноване закріплення в нормативний спосіб поняття об’єкта кримінального правопорушення; водночас зауважено про те, що посилання законодавцем у ст. 1 чинного КК України на найвищі цінності, такі як права і свободи людини і громадянина, не обов’язково означає, що вони піддані кримінальному захисту поза межами категорії суспільних відносин. Загалом, хоча чимало підходів до визначення об’єкта кримінального правопорушення видаються переконливими при розгляді конкретного складу кримінального правопорушення, водночас констатовано, що вони можуть ставати об’єктом конструктивної критики. Автором підтримано наукову позицію про те, що родовим об’єктом групи кримінальних правопорушень, до яких віднесено зловживання впливом, повинні визнаватись правовідносини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Із метою визначення основного безпосереднього об’єкта складу зловживання впливом та з посиланням на зміст міжнародних антикорупційних документів, зауважено, що цей злочин посягає, з одного боку та передусім, на законодавчо врегульований механізм державного управління, паралельно з чим, з іншого боку та опосередковано, відбувається посягання на конституційні засади верховенство права та демократичного державного режиму. Також анонсовано необхідність подальшого вивчення такої складової об’єкта зловживання впливом, як його предмет, а саме неправомірна вигода, незалежно від її розміру.

Посилання

Тацій В. Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України : навч. посіб. Харків : УкрЮА, 1994. 76 с.

Вознюк А. А. Декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації: нові моделі заборонних кримінально-правових норм. Вiсник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2020. Вип. 4 (22). С. 104–120. URL : https://doi.org/10.33766/2524-0323.92.104-120.

Вознюк А. А. Корупційні кримінальні правопорушення: концептуальні проблеми в контексті реформування кримінального законодавства України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 2 (20). С. 21–32. URL : https://doi. org/10.33270/04202002.21.

Вознюк А. А. Визнання статті 366-1 Кримінального кодексу України неконституційною: концептуальні вади прийнятого рішення. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 4 (117). С. 20–31. URL : https://doi.org/10.33270/0120 1174.20.

Задоя К. П. Проблеми обґрунтованості рішення конституційного суду України щодо визнання неконституційною статті 366-1 Кримінального кодексу України. Juris Europensis Scientia. 2022. № 1. С. 99–104.

Каменський Д. В. Корупція та ринкова економіка: небезпечна комбінація. Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : зб. тез доп. V Міжнар. наук. практ. конф. (Харків, 31 берез. 2017 р.). Харків : ХНУВС, 2017. С. 86–87.

Михайленко Д. Г. Протидія корупційним злочинам засобами кримінального права: концептуальні основи : монографія. Одеса : Гельветика, 2017. 582 с.

Корупційні схеми: їх кримінально-правова кваліфікація і досудове розслідування / за ред. М. І. Хавронюка. Київ: Москаленко О. М., 2019. 464 с.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про запобігання корупції» / Наук. ред. Хавронюк М. І. Київ: Ваіте, 2018. 472 с.

Чернявський С. С., Вознюк А. А. Зарубіжний досвід правової протидії незаконному збагаченню. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 17 (1). С. 79–89.

Дудоров О. О. Проблеми кваліфікації зловживання впливом у судовій практиці. Часопис українського судочинства. 2019. № 2. С. 13–35.

Дудоров О. О. Зловживання впливом: оцінка правозастосовного орієнтиру, сформульованого Верховним Судом, у контексті визначення перспектив щодо кримінально-правової заборони щодо «фонової» корупції». Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 10. С. 635–645. URL : https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-10/165.

Дюрдь В. І. Становлення кримінальної відповідальності за зловживання впливом в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. №. 5. С. 241–246. DOI : https://doi.org/10.32782/2524-0374/2019-5/57.

Киричко В. М. Висновки Верховного Суду щодо суб’єкта зловживання впливом (ч. 2 ст. 369-2 КК): критичний теоретичний аналіз. Вісник Асоціації кримінального права України. 2021. № 1(15). С. 162–190. DOI : https://doi.org/10.21564/2311-9640.2021. 15.234695.

Киричко В. М. Проблема визначення суб’єкта зловживання впливом (ч. 2 ст. 3692 КК України) та її вирішення. Проблеми законності. 2015. № 128. С. 38–46.

Книженко О. О. Проблеми кваліфікації зловживання впливом. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. №. 4. С. 87–92.

Тімофєєва Л. Ю. Протидія корупційним практикам у євроінтеграційному контексті. Південноукраїнський правничий часопис. 2022. № 4. С. 63–69. DOI : https://doi. org/10.32850/sulj.2022.4.3.11.

Антикорупційна стратегія на 2021–2025 роки. URL : https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/Antykoruptsijna-strategiya-na-2021-2025-rr.pdf.

Фукуяма Ф. Що таке корупція і як з нею боротися. Економічна правда. 9 червня 2016 р. URL : https://www.epravda.com.ua/columns/2016/06/9/595365/.

Дудоров О. О., Мовчан Р. О., Письменський Є. О. Кримінально-правова охорона лісу в Україні : монографія. Київ: Норма права, 2023. 520 с.

Куц В. Сучасні уявлення щодо змісту окремих об’єктивних ознак складу злочину. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. № 2(14). С. 102–108.

Чумакова Т. К. Об’єкт і предмет кримінального правопорушення – незаконної приватизації державного, комунального майна. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2022. № 1. С. 129–135. URL: https://doi.org/10.51 547/ppp.dp.ua/2022.1.20.

Проєкт нового Кримінального кодексу України (контрольний текст станом на 14.10.2023 р.). URL : https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/10/15/ kon-trolnyj-tekst-proyektu-kk-14-10-2023.pdf.

Тацій В. Я. Об’єкт злочину. Вісник асоціації кримінального права України. 2013. № 1. С. 131–134.

Вознюк А. А. Кримінальна відповідальність за створення злочинних об’єднань та участь у них : монографія. Київ : Маслаков, 2018. 928 с. 26. Вознюк А. А. Теоретичні та практичні проблеми кримінальної відповідальності за створення злочинних об’єднань та участь у них як посягання на громадську безпеку : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2018. 652 с.

Висновок на проєкт кримінального кодексу України (Контрольний текст станом на 30.01.2023 р.). URL : https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/03/ 16/vysnovok-natsionalnyh-ekspertiv.pdf.

Колос C. C. Об’єкт злочину у науці кримінального права. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 11. С. 196–199.

Дудоров О. О., Хавронюк М. І. Кримінальне право: Навчальний посібник / За заг. ред. М. І. Хавронюка. Київ : ВАІТЕ, 2014. 944 с.

Музика А. А., Лащук Є. В. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання : монографія. Київ : Паливода А. В., 2011. C. 56.

Explanatory Report to the Criminal Law Convention on Corruption. European Treaty Series - No. 173. URL : https://rm.coe.int/16800cce441999.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 10-те вид., переробл. та допов. Київ : ВД «Дакор», 2018. 1368 с.

Кримінальне право (Особлива частина): підручник / за ред. О. О. Дудорова, Є. О. Письменського. Луганськ: видавництво «Елтон-2», 2012. Т. 2. 704 с.

Вознюк А. А. Видовий об’єкт злочинів, передбачених ст. 255, 257, 2583, 260 Кримінального кодексу України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (13). С. 262–275.

Провокація вчинення злочину: практика ЄСПЛ та національних судів: наук.-практ. посіб. / Гладун О. З., Плотнікова В. П., Арушанян К. К., Пилипенко І. В., Лотюк Д. П., Єрьоменко І. В., Щербакова Г. В., Черняк О. М. Київ : Національна академія прокуратури України, 2019. 101 с.

Вознюк А. А. Додатковий об’єкт злочину, передбаченого ст. 255 Кримінального кодексу України. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2015. № 4 (97). С. 21–32.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Номер

Розділ

Розділ II. ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА