ЦИФРОВА КРИМІНАЛІСТИКА Й УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ В УКРАЇНІ
Ключові слова:
теорія криміналістики, система криміналістичної техніки, цифрова криміналістика, цифрові докази, криміналістичне дослідження цифрових доказів.Анотація
З кожним роком зростають потреби правоохоронних органів в ефективних інструментах виявлення, вилучення, дослідження та використання в доказуванні цифрових доказів. У криміналістичній науці останніх десятиліть цифрова криміналістика є одним із найбільш актуальних напрямів розвитку. Цифрова криміналістика (digital forensics) є галуззю судових наук, що являє собою систему наукових методів дослідження цифрових доказів з метою сприяння виявленню та розслідуванню кримінальних правопорушень. Водночас у вітчизняній системі криміналістики відповідні засоби та методи належного місця досі не знайшли. Авторами проаналізовано думки українських науковців щодо місця цифрової криміналістики в системі криміналістичної науки. Обґрунтовано, що в існуючій моделі криміналістики в Україні є нагальна потреба формування окремої галузі криміналістичної техніки, яка включає засоби і методи дослідження цифрових доказів. Це значно спрощує завдання з інтеграції досягнень цифрової криміналістики у вітчизняну систему криміналістики, оскільки, з одного боку, не вимагає перегляду самої системи, а з іншого – дозволяє швидко впровадити більшість відповідних наукових положень і практичних рекомендацій. Зміст розділу криміналістичної техніки, присвяченого криміналістичному дослідженню цифрових доказів, має включати наукові положення цифрової криміналістики як галузі судових наук, адаптованих до реалій вітчизняної правоохоронної практики та криміналістичної теорії. Не варто ототожнювати цифрову криміналістику із застосуванням цифрових технологій у криміналістиці, з методиками розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із комп’ютерною інформацією, або визначати її окремою частиною вітчизняної моделі криміналістики як прикладної юридичної науки та навчальної дисципліни. Цифрова криміналістика є галуззю іншої моделі криміналістики, ніж та, що сформувалась в Україні, тому проблеми їх інтеграції потребують подальших наукових пошуків.
Посилання
Casino F., Dasaklis T. K., Spathoulas G., Anagnostopoulos M., Ghosal A., Borocz I., ... & Patsakis C. Research trends, challenges, and emerging topics in digital forensics: A review of reviews. IEEE Access. 2022. Vol. 10. P. 25464 – 25493. DOI: 10.1109/ACCESS.2022.3154059.
Матюшкова Т. П. Електронна (цифрова) інформація: сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики. Актуальні проблеми кримінального процесу та криміналістики: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф.(м. Харків, 29 жовт. 2021 р.). Харків : ХНУВС, 2021. С. 248-250.
Колодіна А. С., Федорова Т. С. Цифрова криміналістика: проблеми теорії і практики. Київський часопис права. 2022. Вип. 1. С. 176-180.
Думчиков М. О. Процеси діджиталізації і криміналістика: ректроспективний аналіз. Криміналістика і судова експертиза. 2020. Вип. 65. С. 100-108.
Самодін А. В. Сучасне розуміння феномену «цифрова криміналістика». Інновації в криміналістиці та судовій експертизі : матеріали міжвідом. наук.-практ. конф. (Київ, 25 листоп. 2021 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. С. Чернявський, А. А. Саковський та ін.]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2021. С. 275-279.
Когутич І. І. Застосування цифрових технологій – новий напрям криміналістики. Наукові читання пам’яті Ганса Гросса: збірник тез міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернівці, 09 грудня 2021 р.). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці : Технодрук, 2021. С. 79-84.
Шепітько В., Шепітько М. Доктрина криміналістики та судової експертизи: формування, сучасний стан і розвиток в Україні. Право України. 2021. № 8. С. 12-27. DOI: 10.33498/louu-2021-08-012.
Caviglione L., Wendzel S., Mazurczyk W. The Future of Digital Forensics: Challenges and the Road Ahead. IEEE Security & Privacy. 2017. Vol. 15, № 6. P. 12-17. DOI: 10.1109/ MSP.2017.4251117.
Pollitt M. A History of Digital Forensics In: Chow KP., Shenoi S. (eds) Advances in Digital Forensics VI. Digital Forensics 2010. IFIP Advances in Information and Communication Technology. 2010. Vol. 337. Springer, Berlin, Heidelberg. DOI: 10.1007/978-3-642-15506-2_1.
Guarino A. Digital Forensics as a Big Data Challenge. In: Reimer, H., Pohlmann, N., Schneider, W. (eds) ISSE 2013 Securing Electronic Business Processes. Springer Vieweg, Wiesba den. DOI : 10.1007/978-3-658-03371-2_17.
Delp E., Memo N., Wu M. Digital forensics. IEEE Signal Processing Magazine. 2009. Iss. 26(2). P. 14–15.
Vincze Eva A. Challenges in digital forensics. Police Practice and Research. 2016. Iss. 17:2. P. 183–194. DOI: 10.1080/15614263.2015.1128163. 13. Sadiku M. N., Tembely M., Musa S. M. Digital Forensics. International Journal of Advanced Research in Computer Science and Software Engineering. 2017. Iss. 7(4). P. 274–276.
Casey E. The chequered past and risky future of digital forensics. Australian Journal of Forensic Sciences. 2019. Iss. 51 (6). P. 649–664. DOI: 10.1080/00450618.2018.1554090.
Ricci S.C. Ieong. FORZA – Digital forensics investigation framework that incorporate legal issues. Digital Investigation. 2006. Vol. 3. Supplement. P. 29–36. https://doi.org/10.1016/ j.diin.2006.06.004.
ДСТУ ISO/IEC 27037:2017 Інформаційні технології. Методи захисту. Настанови для ідентифікації, збирання, здобуття та збереження цифрових доказів (ISO/IEC 27037: 2012, IDT). URL : http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc =74978.
Reedy P. Interpol review of digital evidence 2016-2019. Forensic Science International: Synergy. 2020. Vol. 2. P. 489–520.
Javed A. R., Ahmed W., Alazab M., Jalil Z., Kifayat K., Gadekallu T. R. A compre hensive survey on computer forensics: State-of-the-art, tools, techniques, challenges, and future directions. IEEE Access. 2022. Vol. 10. P. 110650–11089. DOI: 10.1109/ACCESS.2022. 3142508.