ЗАПЕРЕЧЛИВІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ІНСЦЕНУВАНЬ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9156.107.3.235-243Ключові слова:
кримінальне правопорушення, сліди кримінального правопорушення, фактичні дані, докази, інсценування, негативні (заперечливі) обставини, доказуванняАнотація
У статті звернено увагу на незадовільний стан протидії злочинності в сучасних умовах, зокрема її поступове зростання та зниження рівня розкриття, що може вказувати на активне використання форм протидії розслідуванню, однією з яких є інсценування. Показано процес формування й розвитку вчення про негативні (заперечливі) обставини як реальні явища (сліди), що є наслідком відображень супутніх злочинним діям, поведінці їх учасників процесів, котрі за своїм характером, походженням та іншими ознаками не узгоджуються з механізмом удаваного правопорушення, на яке намагаються привернути увагу слідчого, починаючи з кінця ХІХ століття і до сьогодення. Зазначено, що інформаційно-пізнавальний процес із розкриття кримінального правопорушення пов’язаний із відшуканням його слідів (відображень) в оточуючому середовищі й отриманням із них інформації. У деяких випадках складається ситуація, коли відомості про одні обставини правопорушення не узгоджуються з іншими. У теорії та практиці вони набули назву «негативні», проте українською краще позначати як заперечливі, на що звернули увагу науковці й тому запропонували використовувати в подальшому. Слід звернути увагу, що такі обставини можуть бути встановлені слідчим у процесі аналізу, оцінки й інтерпретації інформації, отриманої з різних джерел, у тому числі й вербальної під час допитів. Піддавши аналізу думки науковців щодо визначення негативних (заперечливих) обставин як фактів або фактичних даних про них, що суперечать уявленню слідчого про механізм кримінального правопорушення, зроблено деякі уточнення. Встановлені фактичні дані заперечують один одному, проте не механізму розслідуваного правопорушення. Завдання слідчого – відшукати його сліди, здійснити правильну їх інтерпретацію, висунути правильну версію та передбачити необхідні засоби для її перевірки. У висновках наведено уточнення визначення заперечливих обставин і звернено увагу на їх значення для встановлення такого способу протидії розслідуванню, як інсценування.
Посилання
Вебсторінка Офісу генерального прокурора України. URL: https:/ /www.gp.gov.ua/ (дата звернення: 03.04.2024).
Лукашевич В. Г. Проблеми оптимізації діяльності з розслідування злочинів. Теоретичні та практичні проблеми використання можливостей криміналістики і судової експертизи у розкритті й розслідуванні злочинів. Київ, 1996. С. 17–26.
Саковський А. А. Проблеми розслідування інсценувань злочинів, учинених організованими злочинними групами. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2012. № 1 (27). С. 43–50.
Gross Hans. Handbuch für Untersuchungsrichter als System der Kriminalistik. I. Teil. München: J. Schweitzer Verlag, 1908. 544 p.
Weingart Albert. Kriminaltaktik: ein Handbuch für das Untersuchen von Verbrechen. Duncker & Humblot, 1904. 420 p.
Алєксєйчук В. І. Огляд місця події: тактика і психологія: монографія. Харків : Апостіль, 2011. 232 с.
Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів : наук.-практ. посібник. Київ : Юрінком Інтер, 2005. 216 с.
Криміналістика : підручник. Одеса : Гельветика, 2017. 556 с.
Шепітько В. Ю. Довідник слідчого. Київ : ІнЮре, 2001. 203 с.
Криміналістика : підручник. За заг. ред. В. В. Пясковського. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Філія вид-ва «Право», 2020. 752 с.
Коновалова В. О. Негативні обставини і їх значення у розслідуванні злочинів. Радянське право. 1958. № 6. С. 52–58.
Чорний Г. О. Інсценування розбійного нападу, пов’язаного з проникненням у житло. Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. Вип. 3 і 4. Харків : Основа, 1997. С. 84–86.
Лисиченко В. К., Когутич І. І. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів : монографія. Київ : ДІЯ, 2002. 182 с.
Гончаренко В. Г. Особистісні якості слідчого в тактичній схемі проведення слідчого огляду. Вісник Академії адвокатури України. 2014. Т. 11, число 2 (30) С. 49–56.
Коновалова В. О. Вибрані твори. Харків : Апостиль, 2012. 528 с.
Шепітько В. Ю. Вибрані твори. Харків : Апостиль, 2010. 576 с.