ВОЄННО-АГРЕСИВНА ЗЛОЧИННІСТЬ У ФОКУСІ КРИМІНОЛОГО-ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОГО АНАЛІЗУ: СИТУАЦІЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.33766/2786-9156.104.86-97Ключові слова:
війна, воєнно-агресивна злочинність, екзистенція, ресентимент, агресивна несвобода, вина, перевизначення злаАнотація
Стаття присвячена дослідженню феномену воєнно-агресивної злочинності з позицій кримінолого-екзистенціального аналізу. Обґрунтовується, що ресентимент поневолює, «вбиває» творчу енергетику, замикає її на ненаситі, на установці на боротьбу (остання досягає рівня невротичної установки). Остання поступово набуває самодостатніх рис і функціонує автономно. Підживлювана колективними травмами, часто також і сфальсифікованим дискурсом, ця установка сприяє зациклюванню соціального часу, позбавляючи соціальну групу здатності прорватися до майбутнього, позбавитись тягаря минулого, зачиняє групу в наративах та переживаннях минулого, роблячи повсякчас його сучасним та «майбутнім». У зв’язку з цим розв’язану російською федерацією агресивну війну, замішану на ресентименті, цілком можна визначити і як війну минулого проти майбутнього, як спробу ув’язнити можливі проєкти майбутнього, блокувати відповідні мотивації, у тому числі через закономірну провокацію зворотного ресентименту жертв агресії. Встановлено, що російсько-українська війна – це війна за засновки цивілізації, за визначення тих мотивацій, установок та орієнтацій, які будуть ключовими, визначальними в повоєнному світі. Можемо констатувати, що агресія росії пред’являє установку на домінування, мегалотимію. Україна ж прагне відстоювати установку на гідність та свободу, ізотимію. Відтак відстоюється думка про те, що воєнно-агресивна злочинність серед представників російської сторони є проєкцією загальносоціального стану втечі від свободи. Виконання злочинних наказів виявляється нормою через ефективну систему перевизначення зла, у тому числі й зокрема за рахунок пропаганди. Обтяжує цей стан екзистенція вини, що є укоріненою в самій культурі, однак такою, що набуває гіпертрофованих форм у поєднанні з установкою на мегалотимію, із запаленою домінантною гідністю.
Посилання
Орлов Ю. В. Модуси буття злочинності: матриця кримінолого-екзистенціального аналізу. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2021. № 1 (24). С. 85–105.
Бандурка О. М. Литвинов О. М. Роль і значення інтуїтивного пізнання у кримінології. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2017. № 1 (15). С. 30–38.
Фукуяма Ф. Ідентичність. Потреба в гідності та політика скривдженості / Пер. з англ Т. Сахно. Київ : «Наш Формат», 2020. 192 с.
Орлов Ю. В. Ресентимент: шлях від жертовності до злочинності. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2020. № 1 (22). С. 140–151.
Fomm E. Die Furcht vor der Freiheit Tsd. Paperback. München : Dt. Taschenbuch-Verl., 1994. 226 s.
Кундера М. Життя деінде : роман / Пер. з фр. Л. Кононовича. Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. 336 с.
Арендт Х. Айхман в Єрусалимі. Розповідь про банальність зла / Пер. з англ. А. Котенка. Видання друге, виправлене. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. 376 с.
Тополь О. В. Філософія життя та смерті : екзистенціальний підхід. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. 2009. № 1 (9). С. 84–88.
Augustine the Blessed. The City of God. URL : https://www.newadvent.org/ fathers/120101.htm.
Fomm E. Anatomie der menschlichen Destruktivität. Hamburg : Rowohlt Taschen-buch, 1977. 576 s.
Орлов Ю. В. Кримінальний акціонізм : від символічності суб’єкта та суб’єктивізації символу. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2022. № 1 (26). С. 49–61.
Орлов Ю. В. Картографія російського фашизму: кримінолого-психоаналітична розмітка. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2022. № 2 (27). С. 68–103.
Фройд З. Невпокій в культурі / Пер. з нім. Ю. Прохасько. Львів : Вид-во «Апріорі», 2021. 197 с.