AGGRESSIVE WAR CRIMES IN THE FOCUS OF CRIMINOLOGY AND EXISTENTIAL ANALYSIS: THE SITUATION OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR

Authors

DOI:

https://doi.org/10.33766/2786-9156.104.86-97

Keywords:

war, war-aggressive crime, existence, resentment, aggressive lack of free-dom, guilt, redefinition of evil

Abstract

The article is devoted to the study of the phenomenon of war-aggressive crime from the standpoint of criminological-existential analysis. It is substantiated that resentment en-slaves, "kills" creative energy, locks it into insatiability, into a struggle attitude (the latter reaches the level of a neurotic attitude). The latter gradually acquires self-sufficient features and functions autonomously. Fueled by collective traumas, often also by falsified discourse, this attitude contributes to the looping of social time, depriving the social group of the ability to break through to the future, to get rid of the burden of the past, it locks the group in the narratives and experiences of the past, making it always modern and "future". In this regard, the aggressive war unleashed by the Russian Federation, involved in resentment, can be de-fined as a war of the past against the future, as an attempt to imprison possible projects of the future, to block the relevant motivations, including due to the natural provocation of the re-verse resentment of the victim’s aggression. It was established that the Russian-Ukrainian war is a war for the foundations of civi-lization, for determining those motivations, attitudes and orientations that will be key and decisive in the post-war world. We can state that Russia's aggression shows an attitude of dominance, megalothymia. Ukraine, on the other hand, strives to uphold the attitude of dig-nity and freedom, isothymia. Therefore, the opinion is advocated that war-aggressive crime among representatives of the Russian side is a projection of the general social state of flight from freedom. Execution of criminal orders turns out to be the norm due to an effective sys-tem of redefining evil, including and in particular through propaganda. Aggravating this condition is the existence of guilt, which is rooted in the culture itself, but which acquires hypertrophied forms in combination with an attitude of megalothymia, with an inflamed dominant dignity.

References

Орлов Ю. В. Модуси буття злочинності: матриця кримінолого-екзистенціального аналізу. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2021. № 1 (24). С. 85–105.

Бандурка О. М. Литвинов О. М. Роль і значення інтуїтивного пізнання у кримінології. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2017. № 1 (15). С. 30–38.

Фукуяма Ф. Ідентичність. Потреба в гідності та політика скривдженості / Пер. з англ Т. Сахно. Київ : «Наш Формат», 2020. 192 с.

Орлов Ю. В. Ресентимент: шлях від жертовності до злочинності. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2020. № 1 (22). С. 140–151.

Fomm E. Die Furcht vor der Freiheit Tsd. Paperback. München : Dt. Taschenbuch-Verl., 1994. 226 s.

Кундера М. Життя деінде : роман / Пер. з фр. Л. Кононовича. Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. 336 с.

Арендт Х. Айхман в Єрусалимі. Розповідь про банальність зла / Пер. з англ. А. Котенка. Видання друге, виправлене. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. 376 с.

Тополь О. В. Філософія життя та смерті : екзистенціальний підхід. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. 2009. № 1 (9). С. 84–88.

Augustine the Blessed. The City of God. URL : https://www.newadvent.org/ fathers/120101.htm.

Fomm E. Anatomie der menschlichen Destruktivität. Hamburg : Rowohlt Taschen-buch, 1977. 576 s.

Орлов Ю. В. Кримінальний акціонізм : від символічності суб’єкта та суб’єктивізації символу. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2022. № 1 (26). С. 49–61.

Орлов Ю. В. Картографія російського фашизму: кримінолого-психоаналітична розмітка. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2022. № 2 (27). С. 68–103.

Фройд З. Невпокій в культурі / Пер. з нім. Ю. Прохасько. Львів : Вид-во «Апріорі», 2021. 197 с.

Published

2023-12-28

Issue

Section

Section II. PROBLEMS OF THEORY AND PRACTICE OF LEGISLATION