ДО ПИТАННЯ КЛЮЧОВИХ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33766/2524-0323.103.35-43

Ключові слова:

громадянське суспільство, інститути, права, свободи, інтереси, громадян

Анотація

У статті на основі аналізу наукових поглядів учених запропоновано авторське визначення поняття «громадянське суспільство». Акцентовано увагу на тому, що громадянське суспільство складають інститути. Розкрито наукові думки з приводу переліку ключових інститутів громадянського суспільства, на основі чого сформульовано власне бачення щодо цього питання. З’ясовано, що громадянське суспільство – це широка система взаємозв'язків, відносин і структур, що складається з індивідів, груп, спільнот та організацій, які діють незалежно від держави і сприяють забезпеченню свобод, прав та інтересів громадян. Воно характеризується демократичними принципами, участю громадян у прийнятті рішень, розвитком цивільного суспільства, плюралізмом, самоорганізацією та взаємодією між різними суб'єктами суспільства. Громадянське суспільство стимулює активну громадянську участь, розвиток громадських інституцій, об'єднань і сприяє зміцненню правової держави та соціальної справедливості. Громадянське ж суспільство не обмежує свою діяльність схваленими на рівні керівництва держави положеннями, до того ж може їх заперечувати, боротися з ними. Аргументовано, що інститути громадянського суспільства – це сукупність організацій, структур, груп і механізмів, які функціонують у рамках громадянського суспільства з метою захисту і просування громадянських прав, свобод та інтересів, забезпечення активної участі громадян у суспільному житті та взаємодії з державою. До ключових інститутів громадянського суспільства віднесено: неприбуткові організації, громадські об'єднання, благодійні фонди, соціальні рухи, незалежні ЗМІ, професійні організації, освітні інститути, релігійні організації, громадські форуми, фонди соціальної підтримки. Наголошено, що саме окреслені вище інститути складають основу громадянського суспільства, вони взаємодіють між собою і забезпечують функціонування останнього в цілому. Саме вказані інститути сприяють розвитку демократичних цінностей, підтримці прав і свобод громадян, формуванню громадської свідомості та взаємодії між суспільством та державою.

Посилання

Віхров О. П., Віхрова І. О. Теорія держави і права: курс лекцій: навчальний посібник. Чернігів: Десна Поліграф, 2015. 304 с.

Vercseg I. Modern communities - civil society. Civil Szemle. 2019. № 16 (1). Pp. 7-14.

Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: проблеми самоорганізації : монографія. Київ : Промінь, 2003. 464 с.

Бабкін В. Д. Соціальна держава та захист прав людини. Правова держава: Щорічник наук. праць ІДП ім. В. М. Корецького НАН України. 1998. Вип. 9. С. 3-11.

Johansson H., Uhlin A. Civil Society Elites: A Research Agenda. Politics and Governance. 2020. № 8(3). Pp. 82-85.

Osborne T. Civil Society, Populism and Liberalism. International Journal of Politics Culture and Society. 2021. № 34(2). Pp. 175-190.

Новіченко А. Історико-правовий огляд взаємодії органів охорони правопорядку з громадськістю. Європейські перспективи. 2021. № 3. С. 31-39.

Рабінович П. М. Громадянське суспільство і правова держава (загально-теоретичні міркування). Українське право. 1996. № 3. С. 22-34.

Лотюк О. С. Зміст та класифікація інститутів громадянського суспільства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2014. Вип. 29(1). С. 32-35.

Power S., Muddiman E., Moles K., Taylor C. Civil society: Bringing the family back in. Journal of Civil Society. 2018. № 14(3). Pp. 193-206.

Gojko B. Croatian civil society getting status of reliable stakeholder. Civil Szemle. 2007. № 4(1). URL : https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:0002 53726300007. (дата звернення: 20.09.2023).

Baasanjav U. Social Media and Credibility: Civil Society Organizations in Mongolia. In : 11th International Conference on Social Media and Society (SMSociety). Ryerson University, 22-24 July. Pp. 230-237.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-23

Номер

Розділ

Розділ I. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВИ І ПРАВА