REGARDING CERTAIN ISSUES OF NON-PROPERTY RIGHTS AND OBLIGATIONS OF SPOUSES AFTER THE TERMINATION OF MARRIAGE UNDER THE FAMILY LAW OF UKRAINE AND EU COUNTRIES
DOI:
https://doi.org/10.33766/2524-0323.103.132-141Keywords:
civil relations, marriage, termination of marriage, dissolution of marriage, divorce, family, family relations, marital relations, family law, family relations, parents, children, non-property rights, joint custody, sole custodyAbstract
In the proposed article, it is determined that the rights and obligations of spouses within the existing legal relationship between them are traditionally divided into non-property (personal) and property, which are implemented during the divorce procedure. In turn, the property rights of spouses can be regulated both by law and by a marriage contract. The personal (non-property) rights of spouses are: the right to choose a surname upon marriage, to jointly resolve issues of family life, to freely choose an occupation, profession, place of work, place of residence. Personal and property relations of spouses are an integral part of marital and family relations. The choice of a competent legal order to resolve the situations that have arisen, situations whose participants are spouses, becomes relevant. However, interest is not only in conflict, but also in substantive legal regulation of legal relations between spouses, considering that in foreign countries the list of personal non-property, as well as property rights and obligations of spouses may differ. These issues arise in the process of (dissolution) termination of marriage, and therefore, accordingly, require their reasonable solution. In recent decades, most Western countries have seen significant changes in family and gender roles, which are reflected not only in the increasing employment rate among mothers, but also in the increasing involvement of fathers in raising children. This trend toward more involved parenting has been noted for nuclear families, but is also evident in separated and divorced families, as evidenced by the increased contact non-resident parents have with their children. Overall, higher parental involvement is likely to influence parents' decisions regarding the allocation of parenting time and physical custody of children after separation or divorce. In fact, the procedure for raising children in divorced families, as well as the statutory norms of family law, are changing. In many countries, a growing share of divorced parents tend to choose a parenting system that involves (almost) equal time and responsibility for children, and some countries even prefer this decision in the legal system.
References
Конституція України: Закон України від 28.06.1996. Відомості Верховної Ради. 1996. № 30. Ст. 141 (дата звернення: 12.08.2023)
Цивільний Кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 40-44. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/435-15. (дата звернення: 12.08.2023 р).
Сімейний кодекс України: Закон України від 10.01.2002 р. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 21. Ст. 135. (дата звернення: 11.08.2023 р.)
Б'ярнасон Т., Арнарссон А. М. Спільна фізична опіка та спілкування з батьками: міжнаціональне дослідження дітей у 36 західних країнах. Journal of Comparative Family Studies. 2011. № 42(6), С. 871-890.
Глиняна К. М. Договірне регулювання майнових правовідносин подружжя.Часопис цивілістики. 2013. № 15. С. 89-94.
Глиняна К. М. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Правова Держава. 2016. № 22. С. 106-110.
Джубі, Х., Ле Бурде, К., і Марсіл-Граттон, Н. Поділ ролей, поділ опіки? Характеристика сімейних пар та умови проживання дітей при розлуці. Journal of Marriage and Family. 2005. № 67(1). С. 157–172.
Калітенко О. М. Проблеми та шлях вдосконалення правового регулювання інституту шлюбного контракту в Україні / О. М. Калітенко. Держава і право. 2001. Вип. 12. С. 289.
Криворучко Л. С. Захист особистих немайнових прав фізичної особи за міжнародно-правовими стандартами. Правничний вісник Університету «КРОК». Цивільне право і цивільний процес; сімейне право. Міжнародне право. 2011. С. 32-41.
Kaspiew, R., Gray, M., Weston, R., Moloney, L., Hand, K., Qu, L. та ін. Резюме:Оцінка реформ сімейного законодавства 2006 року . Мельбурн: Австралійський інститут сімейних досліджень, 2009.
Малюга Л. В. Особисті немайнові права фізичних осіб в цивільному праві: теоретичні основи та проблеми правового забезпечення: дис. … канд. юрид. наук:12.00.03. / Л. В. Малюга. Київ : Інститут держави і права імені В. М. Корецького,2004. 202 с.
Нільсен Л. (2018а). Спільна опіка проти одноосібної фізичної опіки: наслідки для дітей незалежно від доходу сім’ї чи конфлікту між батьками. Journal of Child Custody. 2018. № 15(1). С. 35–54.
Нільсен, Л. (2018b). Спільна опіка проти одноосібної фізичної опіки: результати для дітей незалежно від стосунків між батьками та дітьми, доходу та конфлікту в 60 дослідженнях. Journal of Divorce & Remarriage, № 59(4). С. 247–281.
Сафончик О. І. Правове регулювання припинення шлюбу в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Одеса, 2004. 22 с.
Сафончик О. І. Шлюбні правовідносини в Україні: теорія і практика:автореф. дис. … док. юрид. наук. Одеса, 2018. 40 с.
Фельберг Б., Сміт Б., Маклін М. та Робертс К. (2011). Законодавство для спільного батьківства після розлучення: огляд дослідження. Міжнародний журнал права, політики та сім’ї. 2011. № 25(3). С. 318–337.
Shuman E. (2018). Gemeinsam getragene Elternverantwortung nach Trennung und Scheidung – Reformbedarf im Sorge-, Umgangs- und Unterhaltsrecht? Verhandlungen des 72. Deutschen Juristentages in Leipzig 2018, Band I: Gutachten / Teil B Erschienen im Verlag C.H.Beck, München, 2018. 115 р.