ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ СУБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК КОЛАБОРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛІВ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ)

Анотація

Стаття присвячена аналізу суб’єктивних ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України, через аналіз вироків, що набрали законної сили (станом на 01 листопада 2022 року). Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, набули законної сили 89 обвинувальних вироків за ч. 1 ст. 111-1 КК України (93,7 %) та за ч. 4 ст. 111-1 КК України – 6 (6,3 %). Акцентована увага на формі вини при вчиненні колабораційних дій з урахуванням тесту диспозиції ст. 111-1 КК України, кримінальної правової доктрини та судової практики. Обґрунтовано необхідність встановлення виключно прямого умислу, про що необхідно вказувати у процесуальних документах. Зроблено висновок про фактичне ігнорування судами з’ясування мотиву та мети вчинення колабораційної діяльності. При тому встановлено, що мотиви та мета вчинюваних суб’єктами дій не мають корисливої спрямованості, а визначаються запереченням самого існування української державності й прагненням винної особи сприяти режиму окупації на території України. Приділено увагу ознакам суб’єкта колабораційної діяльності, звернуто увагу на необхідність доповнення ч. 4 ст. 111-1 КК України вказівкою на громадянство України в особи, що вчиняє цей злочин. З урахуванням матеріалів судової практики, надано характеристику колаборантів, з огляду на їхню стать, рід занять та наявність судимості. Встановлено, що в переважній більшості випадків суб’єктами кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена чч. 1, 4 ст. 111-1 КК України, є чоловіки, що не мають офіційного місця працевлаштування. Задля досягнення мети покарання запропоновано змінити безальтернативну санкцію ч. 1 ст. 111-1 КК України.