ПРОБЛЕМИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА НА СВОБОДУ МИРНИХ ЗІБРАНЬ: ПРАКТИКА ЗАГАЛЬНИХ СУДІВ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В УМОВАХ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті висвітлено актуальні питання якості обґрунтування та вмотивування рішень загальних судів першої інстанції за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Правові теорії завжди потребують їх емпіричного підтвердження щодо здатності регулювати відповідні суспільні відносини. Саме права, свободи та інтереси є тими лініями, які жоден правовий порядок та правовий режим не можуть нехтувати. Одним із таких маркерів утвердження демократії в суспільстві та в інституційній і функціональній системах держави є право на свободу мирних зібрань. У зв’язку з цим важливим є дотримання державними органами задекларованих механізмів (алгоритмів) обмеження чи заборони здійснення права на свободу мирних зібрань. Попри все, у соціальному середовищі виникають спори щодо використання та здійснення права на свободу мирних зібрань, арбітрами у яких виступають суди загальної юрисдикції. Звідси довіра до таких судових рішень можлива винятково у випадках належного обґрунтування та вмотивування судами своїх рішень, формування системи норм, заснованих на конституційних положеннях правового порядку в країні, що відображатимуть правову визначеність та правову передбачуваність у регулюванні однорідних суспільних відносин. Відтак, дослідження постанов у справах про адміністративні правопорушення загальних судів першої інстанції дозволить виявити ті прогалини та колізії в аргументації, які необхідно в майбутньому заповнити для створення умов розуміння ефективного правового регулювання використання та здійснення права на свободу мирних зібрань.