ВПЛИВ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ НА ДІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЯК КРАЇНИ-АГРЕСОРА ПРОТИ УКРАЇНИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню значення практики Європейського суду з прав людини та агресії російської федерації щодо України з 2014 року й до сьогодні, зокрема і вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року. Зроблено висновок, що дії країни-агресора можна вважати такими, які підпадають під трактування категорії «суспільна небезпека», під яким практика Європейського суду з прав людини розуміє виняткову кризову ситуацію або надзвичайну ситуацію, яка впливає на все населення і становить загрозу для усталеного життя громади, що формує державу. Вторгнення російських військ на територію України стали наслідком виникнення гуманітарних катастроф, знищення об’єктів військової та цивільної інфраструктури, житлових будинків, а основне – порушення права на життя, регламентоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 р. та Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання від 1987 р. Визначено порушення з боку росії основоположного принципу верховенства права та інших, зокрема: принципу незастосування сили або погрози силою по відношенню до України; принципу суверенної рівності держав; принципу рівноправності і самовизначення народів та ін. Акцентовано увагу, що справа «Україна проти Росії (стосовно Криму)» є першою скаргою з серії міждержавних справ України проти росії, яку прийняла до розгляду по суті Велика палата Європейського суду з прав людини. Зроблено висновок, що рішення Європейського суду з прав людини – потужний вплив на дії російської федерації як країни-агресора у міждержавних справах за скаргами України проти Росії й у справах за індивідуальними позовами фізичних та юридичних осіб проти російської федерації у Європейському суді з прав людини.