ВИМОГИ ДО КЕРІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ: ДО АНАЛІЗУ СУЧАСНИХ ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ

Анотація

Стаття присвячена аналізу сучасних законодавчих ініціатив стосовно вдосконалення та уніфікації вимог до претендентів на зайняття керівних посад в правоохоронних органах України. Автор наголошує, що вдосконалення вимог до претендентів на зайняття керівних посад в правоохоронних органах має розглядатись як складова комплексної реформи правоохоронної системи України. Від виваженого вироблення та нормативно-правового врегулювання вимог до претендентів на зайняття керівних посад в правоохоронних органах залежить професійна компетентність керівного складу таких органів та їх ефективність загалом. У цьому сенсі на особливу увагу заслуговує проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно уніфікації вимог до керівників окремих державних органів» (реєстр. № 7654 від 10.08.2022 р.), який передбачає уніфікацію вимог до таких керівників як директор Національного антикорупційного бюро України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, директор Бюро економічної безпеки України, директор Державного бюро розслідувань та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У статті аналізуються недоліки законопроєкту № 7654 (зокрема, часткова невідповідність назви цього законопроєкту його змісту; спроба нормативно уніфікувати вимоги до керівників державних органів, які мають відмінний правовий статус; поряд із уніфікацією вимог мають місце й деякі положення щодо їх диференціації; проблеми юридичної визначеності деяких категорій законопроєкту та ін.). Як позитивні моменти законопроєкту № 7654 автором відзначено курс на розбудову політично неупередженого керівного корпусу правоохоронних органів України, який володіє та використовує у своїй діяльності не лише державну, а й іноземну мову. Зроблено висновок, що уніфікація вимог до претендентів на зайняття керівних посад в правоохоронних органах має відбуватися з урахуванням специфіки правового статусу відповідних державних органів та не виключати об’єктивно зумовлену їх диференціацію.