АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ НА ПРЕДМЕТ УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИМОГ, ЩО ПРЕД’ЯВЛЯЮТЬСЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАТИВНИХ ЗАКУПОК ЯК ФОРМИ КОНТРОЛЮ ЗА ВЧИНЕННЯМ ЗЛОЧИНУ

Анотація

У статті, на підставі аналізу судової практики Європейського суду з прав людини, судів України з розгляду кримінальних проваджень, узагальнено вимоги до проведення оперативних закупок як форми контролю за вчиненням злочину, їх процесуального оформлення та використання в якості доказів у кримінальному судочинстві. Виокремлено типові помилки, які допускають співробітники правоохоронних органів при проведенні оперативних закупок та їх процесуальному оформленні, що призводить до порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визнання судами їх результатів недопустимими доказами, та, як наслідок, ухвалення виправдувальних вироків. А саме, підбурювання особи до вчинення злочину; процесуальні порушення порядку отримання доказів; не відображенням у матеріалах кримінального провадження інформації щодо походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину; відсутність у матеріалах справи постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину; протокол помітки грошових купюр складено не уповноваженою особою (оперативним працівником без відповідного доручення слідчого); до матеріалів кримінального провадження не долучено доказів щодо походження коштів для проведення оперативної закупки; невідкриття стороні захисту відповідно до статті 290 КПК України процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД та інші. Наведені порушення негативно впливають на результати оперативних розробок, призводять до марних витрат часу, засобів та коштів державного бюджету. Наведено позиції щодо правил оцінки електронного доказу при розгляді матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні. Узагальнено вимоги до проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, його процесуального оформлення та використання як доказів у кримінальному судочинстві.