ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВИХ ПРИНЦИПІВ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.33766/2524-0323.100.37-46Ключові слова:
принципи тлумачення, правова інтерпретація, правотлумачна діяльність, юридична техніка, норма права, правове регулювання.Анотація
У статті розглянуто принцип законності, розумності, добросовісності, обґрунтованості, неупередженості, точності та зрозумілості, юридичної визначеності, діалектичного зв'язку об'єктивного з суб'єктивним, деталізуючої природи тлумачення, доцільності, однаковості тлумачення. Текст норми права часто недостатній для отримання всієї інформації, що міститься в ній. Тлумачення норм права або інтерпретація використаних у законодавчих актах слів та виразів характерні для всіх правових систем. Утім, не маючи науково обґрунтованих рекомендацій щодо здійснення правотлумачної діяльності, її суб'єкти відчувають значні труднощі. Тлумачення пов'язане з текстуальним вираженням норми права, необхідністю її формально-логічного аналізу, правовими принципами та нормами, які перебувають із нею в системній єдності. З’ясовано, що принципи тлумачення норм права формуються на основі методології загальної теорії права. Окремі принципи закріплюються в чинному законодавстві. Встановлено, що потреба в тлумаченні виникає не лише з технічної недосконалості норм права, їх неясності, але і з самої природи реалізації права. Текст норми права часто не достатній для отримання всієї інформації, що міститься в ній. Сучасні підходи до тлумачення норм права, а також принципи є загальними для всіх правових систем. Висновано, що принципи тлумачення норм права – це вихідні засади, відправні пункти правової інтерпретації та водночас її самостійний об'єкт. Це цілісна взаємопов'язана система, застосування якої в сукупності дозволяє на високому рівні здійснювати офіційне та неофіційне тлумачення норм права. З огляду на зазначене, варто зберігати баланс конституційних цінностей і тлумачення норм права. Принципи тлумачення норм права є частиною «герменевтичного кола», оскільки формують розуміння інтерпретатора.
Посилання
Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141. (дата звернення: 21.10.2022)
Прийма С. Принцип розумності тлумачення норм права. Вісник Національної академії правових наук України. 2012. № 3 (70). С. 34-43.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97. (Зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, Протоколом № 14 від 13 травня 2004 року). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text. (дата звернення: 05.11.2022)
Віденська конвенція про право міжнародних договорів. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1986. № 17. Ст. 343. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_118 #Text. (дата звернення: 09.11.2022)
Карлявин И. Ю. Принцип добросовестности (Treu Und Glauben) в правовой доктрине немецкоязычных стран: теоретико-практические предпосылки и конструирование. Научный поиск. 2016. № 2 (1). С. 19-22.
Нам К. В. Принцип добросовесности. Основы теории и правоприменения в контексте немецкого правового опыта: дисс. … докт. юрид. наук: 12.00.03. Москва, 2021. 472 с.
Алексеев С. С. Теория права. Москва : Издательство БЕК, 1995. 320 с.
Наместникова Л. А. Толкование: понятие, основания, принципы, процесс. 27-05-2011. [Електронный ресурс] URL : http://www.portalprava. ru/article.php?id=102.
Тонков Е. Н. Толкование закона в Англии. Санкт-Петербург : Алетейя, 2013. 353 с. URL : http://maxima-library.org/knigi/genre/b/338960?format=read.
Баранова М. В. Определенность и неопределенность как свойства и средства правового регулирования. Определенность и неопределенность права как парные категории: проблемы теории и практики: Материалы XII международной научно-практической конференции. В 3‑х частях. Москва, РГУП, 2018. Ч. I. С. 106-112.
Онищук І. І. Принцип юридичної визначеності (legal certainty) у рішеннях Конституційного Суду України. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2021. № 5. С. 60-67. DOI : https://doi.org/10.32886/10.32886/instzak.2021. 05.07.
Фуллер Л. Л. Мораль права / Пер. с англ. Т. Даниловой под ред. А. Куряева. Москва : ИРИСЭН, 2007. 308 с.
Варламова Н. В. Принцип правовой определенности как выражение социального назначения права. Определенность и неопределенность права как парные категории: проблемы теории и практики: Материалы XII международной научно-практической конференции. В 3‑х частях. Москва, РГУП, 2018. Ч. I. С. 130-138.
Шайхутдинов Е. М. Добросовестность как явление неопределенности права. Определенность и неопределенность права как парные категории: проблемы теории и практики: материалы XII Международной научно-практической конференции. В 3‑х частях. Москва, РГУП, 2018. Ч. I. С. 123-130.
Бершицкий Э. Е. Правовая определенность и оценочные категории: краткий очерк на примере составов правонарушений в различных отраслях права. Москва : М-Логос, 2021. 154 с.
Шевчук Р. Ще раз про діалектичний метод у правознавстві. Філософія права. 2016. № 11. С. 216-219.