ДО ПИТАННЯ ЩОДО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕВІДВОРОТНОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КОРУПЦІЮ, ВИЗНАЧЕНИХ У ДЕРЖАВНІЙ АНТИКОРУПЦІЙНІЙ ПРОГРАМІ НА 2023–2025 РОКИ

Анотація

У статті розглядаються стан та перспективи вирішення проблем забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності за корупцію, визначених у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки. Автором звертається увага на відсутність системності у визначенні корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Вказується на неефективність та неспіврозмірність визначених у національному кримінальному законодавстві видів та розмірів покарань тяжкості таких суспільно небезпечних діянь. Аналізуються положення Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки та Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією» від 29 жовтня 2024 року № 4033-IX. Автором висловлюється критична позиція щодо пом’якшення кримінальної відповідальності для осіб, які уклали угоду про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Зауважується, що мета викриття кількості осіб, які вчинили такі правопорушення, не має превалювати над метою інститутів покарання та звільнення від покарання, оскільки це може призвести до зміни пріоритетів та курсу національної кримінально-правової політики. Підсумовується, що частково завдання, визначені у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки, було виконано, проте кримінальне законодавство зазнало змін, які надмірно лібералізують кримінальну відповідальність осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення та кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією, та уклали угоду про визнання винуватості, а також не повною мірою відповідають положенням та рекомендаціям, викладеним у європейських правових документах.