НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В УМОВАХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ

Анотація

У статті наголошено, що питання компетенції суб’єктів публічного адміністрування неможливо розглядати окремо від науково-технічного прогресу та його останніх провідних тенденцій. Акцентовано увагу на тому, що інновації постають самостійною спрямовуючою силою та джерелом розвитку суб’єктів публічного адміністрування. Подібний розвиток розглянуто крізь призму окремих напрямів вдосконалення діяльності суб’єктів публічного адміністрування в умовах науково-технічного прогресу, під яким розуміється постійний розвиток науки і техніки, у ході якого закладаються принципово нові підходи та погляди на звичні явища й процеси, а також формуються тенденції, що визначають сутнісне бачення суспільства як такого, а також місце в тих або інших процесах окремої особи (організації, регіону, держави). До кола таких напрямів вдосконалення віднесено втілення в компетенції суб’єктів публічного адміністрування особливостей розвитку економіки та публічного адміністрування держав світу, які закладають тенденції науково-технічного прогресу; спрямованість на накопичення та раціональне використання інтелектуального капіталу; формування й розвиток інноваційного потенціалу суб’єктів публічного адміністрування; удосконалення маркетингової та комунікаційної діяльності суб’єктів публічного адміністрування. Перспективними напрямами подальших досліджень визначено подальше наукове осмислення сутності ентузіазму публічних службовців як ознаки (показнику) їхньої діяльності в адміністративно-правовій площині, а також детальний аналіз кожного окремого наведеного напряму удосконалення діяльності суб’єктів публічного адміністрування на рівні компетенції та владних повноважень останніх в умовах науково-технічного прогресу. Окремо акцентовано увагу на необхідності розробки методичних рекомендацій, спрямованих на максимальну деталізацію впливу науково-технічного прогресу на діяльність вітчизняних та зарубіжних суб’єктів публічного адміністрування, монографій, посібників, проведення міждисциплінарних круглих столів, симпозіумів, самітів та конференцій.