ДИГІТАЛІЗАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ДОКТРИНИ ЮРИДИЗАЦІЇ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН

Анотація

У статті проведено теоретико-правовий аналіз феномену дигіталізації в контексті доктрини юридизації суспільних відносин. З’ясовано, що ключовими проблемами такої юридизації є: - фіксація інституційних рамок (меж) такої юридизації (підлягає юридизації весь масив відносин, що зазначають змін унаслідок дигіталізації, чи окремі його анклави; якщо окремі – то за яких умов і за якими критеріями вони мають бути кваліфіковані як такі, що об’єктивно вимагають юридизації); - окреслення глибини такої юридизації (наскільки детальним має бути правове регулювання в анклавах дигіталізації, обраних як об’єкти юридизації: рамковим, деталізованим чи змішаним (відносно деталізованим); якими повинні бути критерії для обрання тієї чи іншої конкретної моделі детальності юридизації); - вирішення питання співвідношення форм юридизації відносин у сфері дигіталізації (внутрішньодержавне, міжнародне, транснаціональне право), а також юридичних та позаправових форм регуляції цих відносин (які саме сегменти дигіталізації слід залишити на рівні саморегулювання); - з’ясування того, наскільки придатним для застосування в національних рамках (зокрема в умовах поточного стану України, її економічної, політичної і правової систем) є використання іноземного досвіду юридизації відносин у сфері дигіталізації. Показано, що роль держави в юридизації суспільних відносин, що формуються в ході дигіталізації суспільного життя, є і буде визначальною. Зауважено на тому, що глибокі структурні та функціональні перетворення внаслідок таких змін призводять до становлення й розвитку інституцій цифрової (електронної) держави, яка має обійняти місце своєрідного «флагмана» у формуванні нового, цифрового, укладу в суспільстві, цифрової економіки та цифрової соціальної сфери, у реалізації та захистові цифрових прав індивідів, а також успішно реалізовуватиме назрілі соціальні й економічні реформи в суспільстві.