ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню правової регламентації тримання під вартою в умовах воєнного стану. Наголошено, що для ефективного досягнення мети застосування тримання під вартою його правове регулювання має узгоджуватися з існуючими умовами проведення воєнних дій. Зазначено, що наразі процесуальні норми, котрі регламентують тримання під вартою в період воєнного стану, потребують наукового дослідження. Указано, що, незважаючи на труднощі в здійсненні кримінального провадження, які обумовлені правовим режимом воєнного стану, навряд чи можна повністю або на тривалий час відмовлятися від судового контролю за порядком застосування та продовження тримання під вартою. Наголошено, що відсутність нормативного регулювання подальшого обов’язково та максимального швидкого судового контролю за триманням під вартою, котре застосовано органом обвинувачення, породжує сумніви щодо ефективності додаткових правових гарантій при тривалому обмеженні права на свободу під час воєнних дій. Уявлення про те, що судовий контроль здійснюватиметься не скоро, може «підштовхувати» окремих (несвідомих) співробітників органів розслідування до незаконного або неправомірного позбавлення особи важливих юридичних гарантій під час тримання під вартою. Констатовано, що під час проведення бойових дій автоматичну періодичну перевірку існування підстав для тримання особи під вартою, як виняток, має здійснювати прокурор. Звернено увагу на те, що при наявності достатніх та ефективних гарантій відмови підозрюваного (обвинуваченого) від права бути присутнім під час судового розгляду питання про застосування (продовження) тримання під вартою може вирішуватися за його відсутності. Зроблено висновок про існування недоліків нормативної регламентації тримання під вартою в період воєнного стану, котрі мають бути усунені шляхом змін та доповнень положень кримінального процесуального закону. Визначено, що під час правового режиму воєнного стану можуть бути врегульовані тимчасові винятки щодо вирішення питання про застосування (продовження) тримання під вартою без участі підозрюваного, обвинуваченого, незалежно від його бажання бути присутнім на такому розгляді.