ДЕНАЦИФІКАЦІЯ РОСІЇ ЯК ПРОБЛЕМА УКРАЇНИ: ДЕЯКІ ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ (ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ РАКУРС)

Анотація

У статті досліджено питання культурно-історичних засад агресивності етносу із узагальненою назвою «російський» та його політичної організації як московської імперії східно-деспотичного типу, що особливо жорстоко проявилося у відношенні до України. Зроблено спробу пояснити таке становище як природне для ситуації панування людини нового антропологічного типу – «радянська людина», сформоване в ХХ столітті на території колишнього СРСР. Показано, що розділення антропологічного та культурологічного методологічних підходів у дослідженні правознавчих проблем є ефективним способом прояснення багатьох юридичних питань через більшу адекватність формулювання та постановки (відповідних проблем). Зокрема доведено світоглядно-смислову єдність понять «комуністичний», «соціалістичний», «фашистський», «нацистський», що підтверджується й історично через відому фактичність, і логічно (а також у політико-правовому сенсі), через контексти понять «тоталітарний» і «шовіністичний» (та «расистський»), і соціально-психологічно – через поняття «буденний рівень свідомості». Загальнокультурний контекст такої постановки питання забезпечує поняття «культурний код», юридичний – міжнародне право і законодавство України. Порушено питання про логічність усвідомлення ситуації про необхідність денацифікації населення росії, що є наслідком значного історичного, зокрема російсько-радянського світоглядного впливу на Україну. Запропоновано деякі практичні кроки щодо розв’язання цієї проблеми, а саме: реформування освіти та якісно нова підготовка юристів і правоохоронців у ЗВО МВС України.