МІЖНАРОДНА ТА ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКИ ЗАХИСТУ ТВАРИН ВІД ЖОРСТКОГО ПОВОДЖЕННЯ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Анотація

Війна внесла жахливі зміни – тварини стали мовчазними жертвами збройного конфлікту. Факти цинічного знущання та фізичного насильства мають негативний вплив на психіку людей, особливо дітей і підлітків, формуючи певні аспекти їхньої моральної поведінки. Такі дії також розглядаються як загроза морально-правовим основам суспільства. Тому держава зобов’язана захищати представників тваринного світу та забезпечувати гуманне й цивілізоване ставлення до них з урахуванням міжнародних правових стандартів. У статті аналізується проблема жорстокого ставлення до тварин під час збройного конфлікту. Підкреслюється, що тваринний світ є важливим елементом навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного й естетичного збагачення, об’єктом наукових досліджень, а також важливою основою для отримання промислової та лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Наголошено, що діяльність, що має на меті всебічний захист тварин, є не лише важливим аспектом сучасного гуманістичного руху та цивілізаційного прогресу України, а й відображенням самої ідентичності та гідності українського народу. Збереження нашої ідентичності через свободу, гідність і культурну автентичність постає справжнім викликом у світлі російської агресії. Встановлено, що основним завданням у період військових дій є зменшення страждань людей, тоді як інтереси навколишнього середовища відходять на другий план. Проте збройні конфлікти суттєво впливають на природні ресурси, включно з тваринами, адже воюючі сторони не враховують негативні наслідки своїх дій для тваринного світу. Обов’язок держави полягає в захисті представників тваринного світу, забезпеченні гуманного, цивілізованого ставлення до них. Цій меті значною мірою відповідають встановлені міжнародні стандарти, встановлені Всесвітньою декларацією прав тварин (1978 р.), Європейською конвенцією про захист тварин під час міжнародного перевезення (1968 р.), Конвенцією про збереження мігруючих видів диких тварин (1979 р.), Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (1979 р.) та вітчизняним кримінальним законодавством, зокрема ст. 299 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.