АДВОКАТСЬКІ РОЗСЛІДУВАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗІБРАНИХ ПРЕДСТАВНИКОМ ПОТЕРПІЛОГО МАТЕРІАЛІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
DOI:
https://doi.org/10.33766/2786-9156.106.1.155-167Ключові слова:
кримінальне судочинство, сторона обвинувачення, представник потерпілого, адвокат, адвокатське розслідування, правова засада, повноваження, ініціативаАнотація
З огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема такі як законність, змагальність сторін і рівність перед законом і судом, у статті обґрунтовано тези, що представник потерпілого може й повинен займати ініціативну позицію на всіх етапах здійснення кримінального провадження. З’ясовано, що це, передусім, зумовлено тим, що розвиток кримінальних процесуальних гарантій захисту й охорони прав і законних інтересів учасників кримінального провадження наразі відбувається в контексті створення рівних можливостей для кожної з його сторін. Аргументовано тезу, що представник потерпілого у кримінальному провадженні виконує важливі функції, водночас окремі його повноваження можуть бути використані як спосіб здійснення власного розслідування в частині з’ясування обставин учинення кримінального правопорушення, фіксації окремих відомостей для використання їх у процесі доказування. Визначено, що до основних заходів, котрі можуть бути реалізовані представником потерпілого на етапі досудового розслідування, віднесено такі як: 1) збирання та надання слідчому, дізнавачу, прокурору, характеризуючих відомостей про потерпілу сторону; 2) з’ясування виду й розміру завданої потерпілому шкоди; 3) установлення та проведення опитування свідків, ініціювання їх допиту; 4) збирання інформації на підтвердження обставин учинення кримінального правопорушення; 5) отримання доступу до речей і документів, котрі матимуть значення під час досудового розслідування та судового розгляду справи на підставі ухвали слідчого судді; 6) призначення експертиз у судово-експертних установах, зокрема на договірних засадах; 7) складання та подання цивільного позову; 8) подання клопотання про встановлення майна, рахунків обвинуваченого; 9) роз’яснення потерпілому положень Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», та ініціювання їх застосування.
Посилання
Дудко О. В. Помилки адвоката в кримінальному провадженні: дис. … д-ра філософії: 081 «Право». Київ, 2020 296 с.
Самолюк В. В. Законне представництво у кримінальному процесі України: ав-тореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2005. 20 с.
Пожар В. Г. Інститут представництва в кримінальному судочинстві: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Одеса, 2010. 22 с.
Ємельянов Р. О. Адвокат-представник потерпілого у кримінальному процесі: дис. … д-ра філософії: 081 «Право». Кропивницький, 2023. 233 с.
Абламський С. Є. Захист прав і законних інтересів потерпілого у криміналь-ному провадженні: монографія / за заг. ред. О. О. Юхна. Харків : Панов, 2019. 240 с.
Грібов М. Л., Червінський В. В. Представництво потерпілого у кримінальному провадженні: поняття, зміст, проблеми та шляхи їх вирішення. Вісник кримінального су-дочинства. 2021. № 3-4. С. 8-21. DOI : https://doi.org/ 10.17721/2413-5372.2021.3-4/8-21.
Ракіпова І. В., Черноморченко К. В. Неповнолітній потерпілий у криміналь-ному провадженні: забезпечення права на представництво та комунікацію. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2022. Вип. 74. Ч. 2. С. 124-129.
Щиголь О. Нова концепція процесуального становища потерпілого та його представників у кримінальному провадженні з урахуванням засади процесуального віктимоцентризму. Юридичний вісник. 2021. № 2. С. 177-185.
Баїк О. І. Адвокат як процесуальний представник особи у кримінальному провадженні. Наукові інновації та передові технології. Серія «Право». 2024. № 3 (31). С. 506-516. DOI : https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-3(31)-506-516. 10. Гловюк І. В. Проблеми ідентифікації думки потерпілого щодо звільнення від кримінальної відповідальності: судова практика. Теоретичні та практичні проблеми ро-звитку кримінального права і процесу: матеріали ХІ Всеукраїнського науково-практич-ного семінару (м. Івано-Франківськ, 02 грудня 2022 року). Івано-Франківськ: Редак-ційно-видавничий відділ ЗВО «Університет Короля Данила», 2022. С. 12-15.
Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 12.04.2012 № 4651-VI. БД «Законодавство України». ВР України. URL : http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4651-17. (дата звернення: 05.05.2024).
Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний ко-ментар / Відп. ред.: С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. Xарків: Одіссей, 2013. 1104 с. 13. Iemets I. Representation of the Victim as Implementation of the Principle of Com-petitiveness in Criminal Proceedings. Archives of Criminology and Forensic Sciences. 2023. № 8 (2). Рр. 65-72. DOI : https://doi.org/10.32353/acfs.8.2023.03.
Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI. БД «Законодавство України». ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws /show/5076-17. (дата звернення: 05.05.2024).
Ухвала Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київсь-кого апеляційного суду від 28 жовтня 2021 р. у справі № 757/39917/21-к. Єдиний дер-жавний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/ Review/100905048.
Метіль А. С., Часова Т. О. Представники юридичних осіб у кримінальному провадженні. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 11. С. 666‒668. 17. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI. БД «Законодавство України». ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2939-17. (дата звернення: 05.05.2024).
Коваленко В. В., Удалова Л. Д., Письменний Д. П. Кримінальний процес: під-ручник. Київ: ЦУЛ, 2013. 544 с.
Лоскутов Т. О. Предмет регулювання кримінального процесуального права: монографія. Донец. юрид. ін-т МВС України. Київ: Юрид. світ, 2016. 416 с. 20. Коваленко А. В. Використання доказів у кримінальному провадженні як складова процесу доказування. Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 1. С. 576-582. DOI : https://doi.org/10.24144/2788-6018. 2024.01.101.