КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО НА АБОРТ У США: ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню правової регламентації конституційного права на аборт у США та аналізу перспектив урегулювання цього права в країнах, що вживають заходів щодо обмеження доступу до абортів, а також перспективам урегулювання цього права в Україні, зважаючи на світову тенденцію до чисельних обмежень права на переривання вагітності на конституційному рівні за релігійних та політичних підстав. Проаналізовано правову регламентацію процедури штучного переривання вагітності в кожному штаті США. Акцентовано увагу на тому, що уряд США вживає заходів щодо обмеження доступу до абортів, водночас в рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я акцентовано увагу на тому, що доступ до абортів є одним із прав людини, основоположним для забезпечення здоров’я, має бути доступним і належно забезпеченим державою. Встановлено, що конституційні обмеження щодо абортів створюють перешкоди для доступу до безпечних, якісних абортів і призводять до збільшення материнської смертності та захворюваності, а також до порушень прав людини. Унаслідок чого, існує нагальна потреба взяти до уваги вказівки ВООЗ і виконати рекомендації, щоб повністю реалізувати право на доступ до абортів з метою забезпечення поваги до прав людини в усіх державах. З’ясовано, що нагальним є створення середовища, що надасть особі доступ до якісного проведення аборту; надання доступної, достовірної та точної інформації про аборти; підтримуючої, загальнодоступної та добре функціонуючої системи охорони здоров’я; поваги до прав людини, включаючи законодавчу та політичну основу реалізації. Констатовано, що задля покращення доступу до допомоги при проведенні абортів доцільними є такі законодавчі та політичні заходи: повна декриміналізація абортів; доступ до медикаментозного аборту, щоб підвищити загальний доступ до медичної допомоги при проведенні аборту; скасування законів і підзаконних актів, що обмежують аборти з причин, що забороняють аборти на підставі терміну вагітності та вимагають обов’язкових періодів очікування; можливість переривання вагітності на прохання жінки, дівчини чи іншої вагітної особи без дозволу іншої особи, органу чи установи; припинення положень, які обмежують, хто може надавати та керувати абортами, які суперечать вказівкам ВООЗ; захист доступу до абортів від обмежень, зумовлених аспектами сумління.