КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТАТТЕЮ 376 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Анотація

У статті наведено кримінально-правову характеристику особи, потерпілої від злочину, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України. Установлено, що вказівка на суддю як потерпілого при виконанні ним службових обов’язків чи винесенні правосудного рішення виступає конститутивною ознакою досліджуваного складу злочину. Доведено, що відсутність присяжних як потерпілих у конструкції ст. 376 КК України є очевидною прогалиною кримінального закону, зважаючи на конституційні та законодавчі приписи з приводу значення цього інституту, а також триваючу практику розгляду за участі присяжних кримінальних проваджень про особливо тяжкі злочини. Висловлено додаткові аргументи на користь виділення присяжного як потерпілого при втручанні в судову діяльність: 1) функціональна приналежність, яка пов’язана з участю присяжних у вирішенні судових справ, а також виконанні інших обов’язків у випадку залучення до здійснення правосуддя; 2) відповідальність за протиправну поведінку у відношенні до присяжних, спрямовану на перешкоджання здійсненню останніми обов’язків із відправлення правосуддя, передбачена кримінальним законодавством ряду держав континентальної Європи, зближення з яким є однією з вимог щодо входження України до Європейського Союзу; 3) включення присяжних до переліку потерпілих сприятиме подоланню суперечливості кримінального закону, викликаної одночасним існуванням складів кримінальних правопорушень (статті 377-379 КК України), у яких спеціальними потерпілими є також і присяжні, а самі делікти причинно детерміновані виключно належною діяльністю останніх зі здійснення правосуддя. Подальше удосконалення статті 376 КК України запропоноване через включення до переліку потерпілих від втручання в суддівську діяльність близьких родичів та членів сім’ї судді, а також представників міжнародних судових інституцій, учасниками яких є Україна.