ПРО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ (НА ПРИКЛАДІ ОДНІЄЇ СПРАВИ ПРО КОЛАБОРАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ)

Анотація

У статті здійснено вивчення проблем формування та реалізації кримінально-правової політики України в умовах воєнного стану, що аналізуються на прикладі однієї із розглянутих судом справ про колабораційну діяльність у господарській (економічній) сфері (ч. 4 ст. 111-1 КК України). У межах цієї справи особа була визнана винуватою та засуджена за вчинення провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території. Доступні для аналізу фактичні дані в цій справі показали, що кримінально-правова норма про колабораційну діяльність містить неточності та загалом сформульована невдало. Це впливає на результати кримінально-правової кваліфікації колабораційної діяльності, що виявляються помилковими. Таким чином, конкретні обставини справи показали як недоліки правотворчої роботи, так і неефективність правозастосування. Науковий розгляд цих обставин здійснений на основі відкритих судових матеріалів та проведеного, зважаючи на них, журналістського розслідування. Указане дослідження проблем формування та реалізації кримінально-правової політики України в умовах воєнного стану здійснювалося з використанням методу ситуаційного аналізу (case study), завдяки якому в контексті однієї зі справ про колабораційну діяльність вдалося виявити та показати проблеми кримінально-правової політики України в умовах воєнного стану; на цій основі сформулювати рекомендації з приводу їх практичного розв’язання. Проілюстровано потребу внесення змін до ст. 111-1 КК України щодо відповідальності за колабораційну діяльність у господарській (економічній) сфері, за відсутності чого у сфері реалізації кримінально-правової політики постає виклик, пов’язаний із коригуванням практики застосування ч. 4 ст. 111-1 КК України, унеможливленням її буквального та формального тлумачення.