ОСОБЛИВОСТІ ПРИМУСОВОГО ВІДІБРАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ЗРАЗКІВ ОСОБИ В ХОДІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ЗА ПРАКТИКОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.33766/2786-9156.104.97-109Ключові слова:
досудове розслідування, примус, біологічні зразки, процесуальний примус, катування, жорстоке поводження, рішення ЄСПЛАнотація
У статті розглянуто особливості примусового відібрання зразків на етапі досудового розслідування кримінального провадження в Україні та процес його реалізації у співвідношенні з рішеннями Європейського Суду з прав людини через призму найчастіших порушень прав людини, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У ході дослідження висвітлено кілька протилежних поглядів вітчизняних науковців щодо особливостей проведення даної слідчої (розшукової) дії, на основі аналізу яких сформульовано позицію автора. Також у роботі обґрунтовано необхідність врахування висновків Європейського Суду з прав людини національними судами України при винесенні рішень та законодавцем при оновленні чинного законодавства з урахуванням проголошеної державою орієнтації на дотримання захист прав і свобод людини. З метою отримання об’єктивних результатів дослідження, у статті охарактеризовано підстави, мету і зміст примусового відібрання біологічних зразків та державно-правового примусу, який покладено в його основу. Крім цього, було проведено аналіз понять «катування», «жорстоке поводження» та «таке поводження чи покарання, що принижує гідність», які є недопустимими при здійсненні досудового розслідування, тому також приділено увагу їх співвідношенню з державно-правовим примусом, що застосовується в Україні, з метою недопущення їх проявів при реалізації зазначеної слідчої (розшукової) дії. У ході дослідження, на підставі аналізу низки рішень Європейського Суду з прав людини, пов’язаних із примусовим відбором біологічних зразків, у статті наведено узагальнені рекомендації для проведення такого відібрання з метою запобігання можливим порушенням зазначених прав людини та одночасного досягнення завдань кримінального провадження. У висновках дослідження обґрунтовано необхідність у пошуку розумного балансу між важливістю реалізації всіх доступних техніко-тактичних можливостей досудового розслідування, зокрема в частині регламентації порядку проведення окремих слідчих дій, та забезпеченням безумовного дотримання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилання
Кримінальний процесуальний кодекс України. [Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1588. (дата звернення: 08.12.2023).
Шульженко А. В. Примусовий відбір зразків для експертизи. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2018. № 2. Том. 2. С. 127-130.
Баулін О. В Особливості отримання біологічних зразків особи для проведення експертизи у досудовому розслідуванні. Криміналістика і судова експертиза. 2015. Вип. 60. С. 222-231.
Благодир А. А., Благодир В. С., Благодир С. М. Відповідність порядку відібрання зразків для проведення експертизи міжнародним. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 2. С. 274-276. http://www.lsej.org.ua/2_2021/68.pdf
Тирлич Є. В. Аналіз судової практики щодо відмови слідчого судді в наданні дозволу на примусове відібрання біологічних зразків в ході досудового розслідування. Сучасні проблеми законодавства, практики його застосування та юридичної науки: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Весняні юридичні читання-2023», Вінниця, 20 квітня 2023 р. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2023. С. 195–199.
Андрушко О. Примус у кримінальному процесі: питання денотації і конотації. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 4. С. 215-220.
Рожнова В. В. Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи : автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2003. 27 с.
Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085#Text. (дата звернення: 08.12.2023)
Лускатов О. В., Рогальська В. В., Терещенко А. І., Людвік В. Д., Пантелєєв К. М., Павлова Н. В., Бідняк Г. С. Примусовий відбір зразків у особи для проведення експертизи. методичні рекомендації для практичних підрозділів Дніпро: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2017. 36 с.
Орлова О. О. Визначення складових доктрини «мінімального рівня жорстокості» як критерію виокремлення катування від нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 1. С. 66-69.
Jalloh v. Germany: Court (First Section) Judgment. App.54810/00. 11.07.2006. [Електронний ресурс] URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-125204 (дата звернення: 07.12.2023).
Funke v. France: Court (First Section) Judgment. App.10828/84. 25.02.1993 [Електронний ресурс] URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-100744. (дата звернення: 07.12.2023).
CASE OF SAUNDERS v. THE UNITED KINGDOM Court (First Section) Judgment. [Електронний ресурс] URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-104115 (дата звернення: 07.12.2023).
Довідник із застосування статті 8 Європейської конвенції з прав людини [Електронний ресурс] URL: https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Art_8_ UKR. (дата звернення: 06.12.2023).