МОВА ВОРОЖНЕЧІ В ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ

Анотація

У статті проаналізовано особливості розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із поширенням мови ворожнечі в цифровому просторі, зокрема в соціальних мережах. Визначено, що мова ворожнечі в інтернеті – це публічні висловлювання, спрямовані на приниження гідності, дискримінацію або розпалювання ненависті до окремих осіб чи груп за ознаками раси, національності, мови, релігії, статі тощо. Акцентовано увагу, що запобігання й протидія мові ворожнечі та розпалюванню ненависті в соціальних мережах мають складний і багатокомпонентний характер.Особливого значення в цьому процесі набуває розслідування кримінальних правопорушень цієї категорії, метою якого є притягнення винних до кримінальної відповідальності. Зважаючи на цифрову природу таких правопорушень, акцент зроблено на специфіці доказування, необхідності застосування інструментів цифрової криміналістики й міждисциплінарного підходу. Проаналізовано правову кваліфікацію дій за статтями КК України, наведено приклади судової практики.Окрема увага приділена ролі експертизи (лінгвістичної, психологічної, комп’ютерно-технічної) у процесі доведення мотиву ненависті й ідентифікації правопорушника. Розкрито методи виявлення цифрових слідів, збору доказів, проблематику анонімності й обмеженого доступу до серверів соціальних платформ. У статті також охарактеризовано ключові напрями цифрової криміналістики, які застосовуються під час розслідувань, зокрема аналіз мобільних пристроїв, хмарних сховищ, месенджерів, соціальних мереж, геолокаційних даних і цифрових слідів поведінки. Автори наголошують на важливості залучення фахівців із цифрової аналітики й OSINT, що суттєво підвищує ефективність виявлення правопорушень у середовищі інформаційних загроз. Висвітлено практику ЄСПЛ щодо меж свободи вираження та мови ворожнечі. Запропоновано підходи до вдосконалення експертної й слідчої практики.